«Точка відліку»… Далекий травень 1955 року. На підставі рішення облвиконкому за № 577 від 27.05.55 року з «благословення» начальника обласного управління культури О.Р. Гурєєва сталася знакова подія у духовному та мистецькому житті міста й області. На сприятливих, зрощених талантом землях мальовничої Первомайщини, майже в самісінькому центра міста проросло зерно на ймення – Первомайська дитяча музична школа № 1. Зерно вчасно зронене у сприятливий грунт, прокльовувалося, проростало, міцніло і, врешті-решт, виринуло назовні заявивши про своє існування. Згодом Оникій Романович щиро висловить у листі слова вдячності керівництву ДМШ № 1 за запрошення на гостину з нагоди 25-річчя школи:
«Мне, принимавшему участие в создании Вашей школы, приятно слышать об успехах, плодотворном труде ветеранов и пополнивших колектив педагогов школы.
Большое дело Вы делаете. Желаю Вам дальнейших творческих успехов. Несите музыкальную культуру в народ. Он скажет Вам большое спасибо…».
У школи, як і в людини, — своя історія, своє життя. Первомайська ДМШ № 1 має історію довжиною у 65 років, до якої долучились як педагоги, так і учні, їх батьки, обслуговуючий персонал школи, включаючи бібліотекарів, бухгалтерів, прибиральниць. Отже перегорнімо ці сторінки на самісінький початок і дізнаймося, з чого все починалось…
Першим директором школи впродовж трьох років був Іван Олександрович Канталінський. Людина творча, цілеспрямована, працьовита. Набувши певного музичного досвіду в загальноосвітній школі № 12, де Іван Олександрович викладав співи, пішов освоювати та освоюватися на посаді директора дитячої музичної школи № 1. Такий собі першопроходець, якому випало щастя навчати дітей музиці та нести культуру, як то кажуть, у маси. Саме ця людина і заклала надійний фундамент, на якому ось уже 65 років упевнено тримається наша майстерня, де виховуються музиканти.
Новостворену дитячу музичну школу комплектували кращими педагогами. Це були – А.С. Плоткіна, Г.М. Лабай – Яновська, Н.М. Берштейн, Г.Ю. Березан, В.В. Коцуба, Н.І. Нізова, Я.І.Маринюк, П.М. Юр’єв, З.І. Шевченко, Г.С. Тимошенко, Л.А. Козянко, І.Б. Козакул, П.М. Хмель.
Було встановлено і контингент учнів у кількості 60 чоловік. Діти робили перші несміливі кроки у великий світ музики. З перших днів у стінах школи ведеться велика й клопітка робота по вихованню юних музикантів, знайомство з прекрасним музичним мистецтвом жителів міста та пропаганда серед них скарбниць української і світової культури. У 1956 році при школі було відкрито курси по підготовці спеціалістів для клубних закладів, а у 1961 році відкрито вечірнє відділення музичної школи для дорослих.
Іван Олександрович Канталінський залишає посаду очільника ДМШ №1, і з 1958 року директором школи призначено Володимира Гавриловича Нечитайла (який пропрацював до 1964 року), а завучем — Петра Якимовича Козаченка.
Під керівництвом В.Г. Нечитайла педагогічний колектив постійно працював над покращенням навчально-виховної роботи.
Від перших днів свого існування до 1968 року школа працювала в приміщенні, яке належало Палацу піонерів. Умови школи, в яких проходила робота, були дещо складними (брак учбової площі, невідповідність приміщення).Та незважаючи на існуючі, стосовно приміщення, недоліки, школа знаходилася в постійному русі за для розвитку та карбування юних талантів.
«Школа – учень – вчитель» — той самий ланцюжок, на якому і базується плідна співпраця. Активізувалася творча робота щодо підготовки учнів та колективів до участі їх у міських, обласних та республіканських оглядах – конкурсах, в яких вони постійно посідали призові місця та нагороджувалися дипломами й грамотами. Директором на той період працював Володимир Григорович Тафтай (з 1964 року), а завучем Яків Іванович Маринюк.
Враховуючи велике бажання жителів міста та району навчати своїх дітей музиці, у 1965 року було відкрито філії школи в селі Кримка та мікрорайоні цукрового заводу. Учні мали змогу долучатися до прекрасного виду мистецтва за місцем їх проживання.
З 1975 року естафету директорів переймає Микола Леонідович Харкута, завучем працює Людмила Анатоліївна Літвіненко. Особливо плідною була робота по реформуванню та встановленню певних традицій з 1964 по 1975 роки, коли колектив школи поповнився необхідною кількістю педагогів, які одразу ж активно включилися в роботу з учнями. Були створені такі творчі колективи, як ансамбль баяністів (керівник Л.А. Літвіненко), хоровий колектив та вокальний ансамбль, керівником якого був досвідчений педагог В.Г. Тафтай.
Пізніше були створені оркестр народних інструментів (керівник – М.К. Спориш) та духовий оркестр (керівники – С.С. Трубієнко, П.А. Осадчий).
З 1978 року в нашій школі почав функціонувати клас гітари. Першим викладачем цього класу був С.Л. Богацький.
У мікрорайоні заводу «Фрегат» також відкривається філіал музичної школи, відповідно, розширюється контингент учнів. Активізувалася шефська концертна діяльність учнів та педагогів школи. Велику методичну та практичну допомогу надавали педагоги ДМШ №1 колективам художньої самодіяльності міста, зокрема П.М. Юр’єв, О.М. Волошин, М.Л. Харкута, С.С. Домущей, П.М. Хмель, І.А. Поліщук, Я.І. Маринюк, П.А. Осадчий.
Близько 25 педагогів школи стали учасниками хорової капели вчителів міста, керівниками якої були І.О. Рибка та В.Г. Тафтай. Цей потужний талановитий колектив мав шалений успіх та добру славу як у місті, так і за його межами. Він вирізнявся своїм репертуаром та високою виконавською майстерністю.
У місті, на базі відділу культури, функціонував Університет культури, завдання якого полягало у пропаганді музичного мистецтва серед учнів загальноосвітніх шкіл міста. Організатором цієї роботи виступив М.Л. Харкута – хороша людина, прекрасний педагог, сумлінний музикант, колишній директор ДМШ № 1. Постійно серед громадкості проводилися лекції, бесіди, концерти за участю учнів та педагогів. Їх відбулося близька 3000.
Гордістю музичної школи №1 є дитячий ансамбль скрипалів – лауреат республіканського фестивалю дитячої самодіяльної творчості, активний учасник культурного життя нашого міста та області. Упродовж 52 років незмінно керував цим колективом В.В. Коцуба – талановитий викладач, природжений музикант.
З 1979 року на посаді директора ДМШ № 1 працює Віктор Олександрович Граждан, випускник Миколаївського музичного училища та педагогічного інституту ім. В. Белінського, і є її незмінним очільником упродовж 41 року.
Період з 1979 року вирізняється значним зміцненням матеріальної бази школи, чіткою організацією навчального процесу та помітним покращенням складу педагогічного колективу за рахунок випускників вищих навчальних закладів, відповідно. Й великою кількістю випускників школи, котрі продовжили своє навчання в середніх та вищих музичних закладах. Цей період позначився ще й збільшенням кількості учнів, які навчалися в школі. А також відкриттям філіалу школи в мікрорайоні Коротченка.
У школі працюють такі відділи:
- фортепіанний;
- струнно – смичкових інструментів;
- народний (баян, акордеон, гітара, домра);
- духовий;
- теоретичний;
- вокально – хоровий.
За керівництва В.О. Граждана в школі набуває подальшого розвитку оркестрове та ансамблеве виконавство. Майже 41 рік поспіль плідну роботу з оркестром народних інструментів проводить В.О. Граждан. Учасники цього колективу – неодноразові переможці творчих конкурсів, фестивалів різного рівня, лауреати Всеукраїнського огляду народної творчості. З 1996 року із числа викладацького складу створено ансамбль народних інструментів. Різноманітний репертуар, висока виконавська майстерність ансамблю народних інструментів робить вагомий внесок у розвиток української і світової культури.
У 1992 – 1995 роках завучами школи працювали В.О. Ткаченко, А.Б. Пітерман, від 1995 року завуч школи — Олена Матвіївна Долинська, а нині обіймає цю посаду Світлана Олександрівна Насіковська.
За 65 років школа випустила 1940 учнів, кожний четвертий з яких продовжив навчання у вищих навчальних музичних закладах. Школа підготувала і виховала майбутніх відомих музикантів республіканського і міжнародного рівнів, зокрема:
- Анатолій Коцуба – клас скрипки
- Дмитро Геріх — клас скрипки
- Роман Федчук – клас скрипки
- Юрій Михайловський – клас баяна
- Інна Бутрій -клас альта
- Ростислав Куц — клас альта
Вони є гордістю школи, а особливо для своїх викладачів, які, до речі, працюють від самого відкриття школи – це педагог скрипки Володимир Володимирович Коцуба та педагог з класу баяна Яків Іванович Маринюк. Вони тривалий час працювали завідуючими відділів. Мають багатий стаж педагогічної діяльності та велику кількість випускників, багато з яких успішно закінчили середні та вищі навчальні музичні заклади.
Останнім часом у нас «міліє» зацікавленість дітей і батьків музикою. Навіть безпосереднє спілкування людей все більше замінюється телевізором, радіо, комп’ютером. Дуже важко заохотити дітей до світу справжнього мистецтва, але тут, власне, і спрацьовує природній вибір. Зрештою, до школи приходять діти, які потім і виростають справжніми музикантами, і якими згодом пишатиметься їхня Альма Матер.
Адже навчання музиці – то є великий труд, який не терпить жодної фальші. Тут, як у математиці, немає місця неточностям. Кожна нота стоїть на своєму місці і виконує свою функцію, є маленькою деталлю великого творіння.